Рейдерський захват комплексу 'Захар Беркут' в с.Волосянка

Рейдерський захват бази "Захар Беркут" за участю росiян з Артемовим.

Схема рейдерського захоплення бази «Захар Беркут» відбувалась за сценарієм голлівудського або російського блокбастера. Приблизно 6,30 на мікроавтобусах і на джипах приїхали більше 60 людей. Частина була в формі охоронної фірми «Аутпост» , біля 20.



 

Рейдерські захоплення в Україні стали настільки масовим явищем, що не викликають здивування. Чи пам’ятаєте Ви, щоб когось за підробку документів, чи за рейдерське захоплення було притягнуто до відповідальності – звичайно ні. Хоча ще дуже давно великий французький письменник Оноре де Бальзак у своєму творі «Блеск и нищета куртизанок» устами каторжника Вотрена вчить молодого Растіньяка: не крадіть по дрібницях, якщо ви вкрадете 100франків – Вас пошлють на каторгу. Якщо Ви вкрадете мільйон – Ви будете всіма поважаєма людина, так само і в нас – треба красти мільйонами. Абсолютний цинізм, який привів до того, що ніхто не зважає на наш кримінальний кодекс. Хоча у Кримінальному кодексі є стаття 358 п.3 Використання завідомо підробленого документа – карається штрафом до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або арештом до 6 місяців, або позбавленням волі до двох років. 
  Нагадаємо суть конфлікту: 5січня 2009 року відбулись позачергові збори ТзОВ «Октант» на яких було переобрано нового генерального директора, але половина співвласників підприємства участі у зборах по різних причинах не брала,  отже ці збори можна вважати недійсними. Оскільки, згідно українського законодавства кількість присутні повинна бути більше, ніж 60% учасників товариства. Але протокол зборів виявився сфальсифікованим. У ньому був зазначений один з співвласників, який згідно його заяви, завіреної нотаріально, участі у зборах не брав, жодних документів, пов’язаних з організацією та проведенням позачергових загальних зборів учасників ТзОВ «Октант» 5 січня 2009року не підписував. Як правило, перед будь-якими звітно-виборними зборами проводиться реєстрація акціонерів або співвласників. Через чотири дні новий директор ТзОВ «Октант» укладає договір з приватною охоронно-юридичною фірмою «Аутпост», не маючи жодних установчих документів фірми, яким чином була укладена ця угода журналістам не відомо, поскільки генеральний директор фірми «Аутпост» Устінов Віталій Адольфович на момент виходу передачі в ефір коментарів не надав. 
-Чи можемо ми все-таки від Вас отримати з приводу договору з Вашою фірмою «Аутпост» та ТзОВ «Октант»;
-А Вам Віталій Адольфович ще не звонив?
-Не звонив Віталій Адольфович.
-Він тільки сюда виїзджав, появиться і Він Вам перезвонить.
Які все-таки документи потрібні, щоб укласти угоду з охоронною фірмою?
Відповідає провідний спеціаліст з договірної роботи приватної охоронної фірми:
-перший основний документ, який ми би просили в замовника це лист від нього, про те що він хоче, щоб ми виставили охорону. В ньому має бути зазначено: назва організації, де вона знаходиться, її реквізити, хто підписує лист. Тобто та людина, яка потім буде заключати з нами угоду. Ми в свою чергу вимагаємо основний документ – документ про право власності, чи договір оренди на те приміщення, які вони хочуть, щоб ми охороняли. Ми можем спитати в них свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, свідоцтво про платника ПДВ, зареєстрований документ в статистиці.
 Як Ви вже зрозуміли, для того щоб підписати договір між певною фірмою, і охоронною структурою потрібно цілий комплекс документів. Перш за все-це  витяг з права власності бюро технічної інвентаризації, або договір оренди. На момент 9 січня 2009 року, коли був підписаний договір такого документа у пана Артемова небуло. Він звернувся в бюро технічної інвентаризації лише в квітні, через три місяці після підписання цього договору. Наступний документ – це свідоцтво про реєстрацію юридичних осіб, за цим свідоцтвом нове керівництво звернулось в кінці лютого 2009 року. Тобто через півтора місяці, а отримана копія свідоцтва про реєстрацію була лише 4 березня 2009 року напередодні захоплення, яке сталось на наступний день 5 березня 2009р. Наступний документ - довідка з управління статистики, яка була отримана паном Артемовим 27 лютого 2009 року. Через півтора місяці після підписання договору. І нарешті печатка, печатку підприємство отримало лише в березні місяці, адже ще 2 березня, тобто через 2 місяці після підписання договору львівське міське управління міліції відмовило новому керівництву, зокрема пану Артемову в отриманні дозволу на виготовлення печатки і лише 27 лютого 2009 року нове керівництво отримало довідку про реєстрацію платника податку. Отже на момент підписання договору 9 січня 2009 року у пана Артемова, який уклав договір з паном Устіновим був лише протокол зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Октант», який був підроблений. 
 Чи можна укласти договір лише за сфальсифікованим протоколом зборів з підробленою печаткою.  
Володимир Гураль. Заступник прокурора львівської області:
-давайте будемо оцінювати конкретну ситуацію, тобто виник спір, чи вправі були укладати угоду, чи не вправі. Питання законності укладання угоди керівництвом ТзОВ «Октант» призначеним згідно протоколу загальних зборів ТзОВ 5 січня 2009року договорів щодо господарської діяльності підприємства на даний час є предметом розгляду в господарському суді в провадженні якого перебуває справа Савицького до ТзОВ «Октант», Шийко, Булки, Кінзерської про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Октант», оформлені 5 січня 2009 року. 31 березня увалою господарського суду зупинено провадження у даній справі в зв’язку з оскарженням ухвали про вжиття заходів до забезпечення позову, на даний час провадження у справі не поновлені, підстав для втручання органів прокуратури немає. Тому, що ми не є стороною у даному спорі, є два суб’єкта господарювання, які між собою зясують, тому в судовому порядку це питання буде вирішено. Як протокол, так і збори можуть визнаватися нечинними з різних підстав. В даному випадку звернення з цього приводу розглядалося органами внутрішніх справ, зокрема Франківським райвідділом внутрішніх справ в порядку статті 97 КПК України, яким було прийняте рішення про порушення кримінальної справи за ст.358 ч.1 КК України, однак сторона, щодо якої була порушена ця кримінальна справа, оскаржила дане рішення в Франківському суді. Франківський суд виніс рішення про скасування постанови про порушення кримінальної справи. Органами прокуратури дане рішення було оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційному суді Львівської області, який 10 листопада 2009 року апеляцію розглянув, однак її відхилив, залишивши в силі рішення місцевого суду. В зв’язку з цим прокуратурою готується касаційне подання, тобто прокуратура подає касаційне подання до Верховного суду і ми будем відстоювати позицію, тобто ми вважаєм, що органами внутрішніх справ було законне рішення прийняте, тобто справа була порушена законно, в будь-якому випадку для того, щоб прийняти якесь рішення, щодо законності, чи незаконності треба провести досудове розслідування, тому я вважаю, що боятися цього не потрібно. Хай буде проведенне слідство, яке всесторонньо дослідить всі ці питання і прийме  рішення.    
  А що ж наша феміда і правоохоронні органи, які зобов’язані стежити за дотриманням законодавства?  4 червня 2009р. після неодноразових звернень слідчий відділ Франківського райвідділу міліції порушує кримінальну справу за ст. 358 КК України «Підробка документів, печаток, штампів та бланків, їх збут. Використання підроблених документів» 
 Але вже на наступний день суддя Франківського районного суду Гінда Оксана Миколаївна посанову слідства про порушення кримінальної справи за позовом Ореста Шийка скасовуює, Апеляційний суд повертає справу на новий розгляд. Але вже інший суддя Ільчишин Надія Василівна знову скасовує посанову про порушення кримінальної справи. Чого так боїться Орест Шийко? Чому так вперто не хоче встановлення істини? Деякі висновки суду викликають величезний подив  «… кримінальна справа стосується інтересів Шийка О.Я., а оскаржувана посанова порушує права та законні інтереси…» Тобто підробити протокол зборів та засвідчити його печаткою невідомо яким чином – це називається, мовою суду, порушення законних інтересів. «Жодними даними про відсутність когось із учасників… орган досудового слідства не володів…»  але ж заява одного із учасників товариства, що жодної участі у роботі зборів він не брав була. Далі з постонови суду: «…експертизою, чи дослідженням підробки слідча не володіла» Але, як слідча міліції могла зробити відповідні експертизи, якщо суд цю справу закрив?  В матеріалах суду жодним чином не згаданий договір між директором ТзОВ «Октант» Артемовим та директором фірми «Аутпост» Устіновим, адже міліції навіть не дали можливості дослідити ці справи.
 Висновок можна зробити лише один: відповідальності за будь-який злочин можна уникнути за допомогою суду. 
 Володимир Гураль. Заступник прокурора львівської області:
- Я з Вами не згідний, тому що будь-яка особа в праві захищати свої інтереси в законний спосіб, вона може звернутися, в тому числі і в суд, але причина в іншому. Будь-який орган, в тому числі і суд, повинен постановити законне рішення. На нашу думку, в даному випадку,   рішення було встановлено не законно.
Схема рейдерського захоплення бази «Захар Беркут» відбувалась за сценарієм голлівудського або російського блокбастера. Приблизно 6,30 на мікроавтобусах і на джипах приїхали більше 60 людей. Частина була в формі охоронної фірми «Аутпост» , біля 20 працівників ДСО (Державної служби охорони !) і багато цивільних, які вони функції виконували невідомо. Факт в тому, що вони також в тому приймали участь. В тих охоронців, що були внизу працівники «Аутпосту» забрали мобільні телефони, радіостанції, і закрили в кімнаті відпочинку. Частина їх зайняла станцію де відбувається посадка пасажирів, частина одразу зайшла в готель. Оперативні групи «Аутпосту» озброєні були швидше-за все пістолетами травматичної дії, там в основному бувші працівники спецпідрозділів. Сказали, що міняється керівництво, охорона також міняється.
 Особливий цинізм цієї справи полягає в тому, що один із організаторів рейдерського захоплення бази відпочинку «Захар Беркут» і учасник цього рейдерського захолення, він же співвласник ТзОВ «Октант» Орест Ярославович Шийко ще є кандидатом технічних наук і викладачем кафедри економіки ЛНУ «ЛП» Нам дуже цікаво, чи читає Орест Ярославович Шийко скажімо курс лекцій студентам на тему: «Як уникнути відповідальності за рейдерське захоплення» чи «Національні особливості рейдерства в Україні» І чи вчить студентів Орест Ярославович Шийко того, щоб встановити контроль за підприємством – треба підробити документи, організувати силове захоплення підприємства. Зробити так, щоб суд прийняв вигідні йому рішення. Журналісти вкотре запрошують викладача кафедри економіки, кандидата технічних наук Ореста Ярославовича Шийка до розмови по-суті щодо рейдерського захоплення бази «Захар Беркут» 
 
Журналістське розслідування «Зона конфлікту» 
Автор Ярослав Паньчишин
Редактор Анна Кузюта 
Режисер Ольга Білянська
Оператор Юрій Матьора
Відео інженери Олександр Федосеев, Микола Єрега, Ігор Ковалишин
Керівник проекту Мирослав Мединський      

 



Обновлен 12 сен 2015. Создан 11 сен 2015